Незважаючи на те, що вченим важливо регулярно публікуватися, саме якість цих робіт відіграє провідну роль. Питання якості — це актуальна й обговорювана тема, яка турбує багатьох представників міжнародної наукової спільноти. Це й не дивно, адже прохідні роботи, створені «для галочки», дискредитують не тільки їхнього автора чи установу, в якій він працює, а й завдають реальної шкоди всій галузі наукових досліджень. Не кажучи вже про те, що неякісні роботи — це своєрідний ляпас ученим, які працюють над кожною своєю публікацією, вкладаючи в неї і знання, і потенціал.
Саме для боротьби за якість робіт і були створені найбільші бази даних наукових видань, серед яких однією з найбільш відомих, безумовно, є Scopus, якою володіє видавнича компанія Elseveir. Початкове завдання команди з 14 осіб, що входили до ради Scopus, полягала в тому, щоб аналізувати різні видання й індексувати в базі тільки ті, які публікують на своїх сторінках наукові праці гідного рівня та якості. До певного часу такий підхід працював належним чином, однак кілька років тому фахівці компанії звернули увагу на те, що вже проіндексовані ними видання почали публікувати статті низької якості або ж матеріали, які взагалі ніяк не стосуються науки.
У зв’язку з цим фахівці компанії були вимушені організувати набагато жорсткіший контроль і повторно перевіряти навіть ті видання, які вже значилися в їхніх базах. Подібні перевірки призводять до того, що журнали, які ще давно потрапили до бази, зараз із неї вилучаються.
Є ряд причин, за якими фахівці з Scopus можуть зацікавитися певним виданням та ініціювати його перевірку. До них належать:
- Скарги читачів або авторів, що публікуються. Особливо часто вони надходять від учених, яким редактори журналів нав’язливо пропонують надрукуватися за гроші, що повністю суперечить принципам видання і негативно позначається на його якості й авторитеті.
- У фахівців зі Scopus є ряд внутрішніх критеріїв, за якими вони час від часу вибірково перевіряють якісь видання. До таких критеріїв належать, наприклад, перехід видання на бік конкретної держави, зловживання цитатами, зайве самоцитування тощо.
- Ще один спосіб для визначення проблем — це використання фірмової автоматичної системи «Radar», яка відстежує зміни в поведінці журналу та повідомляє про це фахівців для більш ретельного аналізу. Одним із параметрів, на який система звертає особливу увагу, є різке збільшення кількості публікованих матеріалів у кілька разів. Зазвичай це свідчить про значне погіршення якості надрукованих статей.
Якщо видання було взяте під контроль фахівцями зі Scopus, то за ним пильно стежать протягом найближчих двох років. При цьому редакція конкретного видання відразу ж отримує сповіщення про це, щоб можна було переглянути свою політику і серйозно її змінити. Якщо таких змін не буде зроблено за рік роботи, то видання потрапляє на переоцінку, після якої з великою ймовірністю вилучається з бази цитування.
Як бачимо, «випасти» з системи не так уже й просто, до того ж виданням надані вся необхідна інформація та час для того, щоб виправити поточний стан. Проте, з бази вже було вилучено кілька сотень видань і наразі близько трьохсот знаходяться під контролем і підпадають під переоцінку.
Проблема полягає в тому, що якою б ефективною не була ця система оцінки, та в неї є деякі мінуси. У першу чергу це пов’язано з тим, що вчені просто не знають, де публікуватися, якщо є ризик, що через якийсь час будь-журнал може потенційно зникнути з баз цитування Scopus. До якогось часу репутація видання залишається високою, а самі редактори не сповіщають своїх дійсних і потенційних авторів про те, що у них виникають якісь проблеми.
Певна річ, повідомляти публічно про свої перевірки фахівці зі Scopus не вважають доречним, оскільки це відразу ж може поставити хрест на репутації видань, і серйозні дослідники не будуть надсилати їм свої роботи, побоюючись, що в результаті їх перестануть індексувати в базах Scopus.
Тому якщо ви не можете визначитися з тим, у яке видання надіслати свою роботу, то для того, щоб не помилитися з вибором, просто зв’яжіться з нами будь-яким зручним для вас способом. Ми уважно відстежуємо престижність видань і можемо порадити вам саме ті, які неухильно дотримуються правил Scopus і точно не потраплять під можливе вилучення.
